Геолокація ділянок за EUDR: який формат даних вимагає європейський покупець
Лист від покупця приходить приблизно так: «Please provide geolocation data for all plots of land, in accordance with EUDR». Далі — тиша, бо що саме надіслати, у листі не написано. До відвантаження три тижні.
Розберемо, що за цим стоїть, у якому вигляді дані приймають і як перевірити свій файл до того, як його перевірить покупець. Без переказу регламенту: тільки те, що доводиться робити руками.
Чому дані просять саме у вас
Декларацію належної перевірки подає не ви, а ваш європейський покупець — він за регламентом є оператором, який розміщує товар на ринку ЄС. Ви — постачальник оператора, і формальних обов'язків за регламентом у вас немає.
Але подати декларацію без ваших даних він не може. Тому вимога приїжджає до вас не як норма, а як умова контракту. Це важлива різниця: сперечатися з регламентом марно, а домовлятися про формат і строки з покупцем — цілком нормально.
Звідси практичний висновок: чим раніше ви покажете, що дані у вас у придатному вигляді, тим менше уточнень і тим спокійніше відвантаження.
Що саме означає «геолокація»
Йдеться не про адресу і не про кадастровий номер. Потрібні координати ділянок, де вироблено сировину, у вигляді, придатному для машинної перевірки.
Для кожної ділянки потрібні:
- координати — точка або полігон (див. наступний розділ);
- ідентифікатор ділянки, унікальний у межах вашого набору;
- країна виробництва;
- період виробництва або заготівлі;
- кількість — маса нетто;
- опис товару, а для деревини — наукова назва породи.
Джерело: ст. 9(1) Регламенту (ЄС) 2023/1115, консолідована редакція від 26.12.2025.
Ці поля мають бути прив'язані одне до одного: не окремо список координат і окремо накладна, а рядок на ділянку, де є все перелічене.
Точка чи полігон
Точка — це одна пара координат. Полігон — замкнений контур межі: перелік точок, де остання збігається з першою.
Правило прив'язане до площі ділянки. Ст. 2(28) формулює так: координати мають відповідати щонайменше одній парі широти й довготи, а для ділянок понад чотири гектари геолокацію треба подавати полігоном, який описує межу ділянки.
Тобто до чотирьох гектарів достатньо точки, понад — потрібен контур.
Окремий випадок — велика рогата худоба. Для неї вимоги полігона немає взагалі, а геолокація стосується не ділянок, а всіх господарств, де утримували тварин (ст. 9(1)(d)).
Що це означає на практиці. Якщо у вас лісосіка або поле більше за поріг, а в таблиці стоїть одна точка «десь у центрі» — дані не приймуть, і це найдорожча помилка в списку: виправити її означає піти по контур межі, а не поправити клітинку.
Порада, яка нічого не коштує: якщо полігон у вас уже є, надсилайте полігон навіть для маленьких ділянок. Точка формально допустима, але кожна точка — привід для уточнювального листа від покупця, а лист — це тиждень.
Скільки знаків після коми
Ось де ламається більшість файлів, і ламається непомітно.
Координати мають містити щонайменше шість знаків після коми — це прямо записано у визначенні геолокації.
Проблема в тому, що Excel показує не те, що зберігає. Клітинка з шириною
«за замовчуванням» покаже 50,45, тоді як усередині лежить 50,450123. Ви
дивитеся на екран, бачите два знаки і вважаєте, що дані округлені. Або навпаки —
бачите повне число, зберігаєте у CSV, і в файл їде рівно те, що бачили.

Клітинка показує 50,45. У рядку формул — 50,450123. У CSV поїде те, що ви
бачите в клітинці, а не те, що зберігає файл.
Що з цим робити:
- Перед вивантаженням розширте стовпці й поставте формат «Числовий» із потрібною кількістю знаків — форматування впливає на те, що потрапить у CSV.
- Не вводьте координати руками з паперу. Кожне перенесення — це округлення.
- Найнадійніше — вивантажити координати з того застосунку, де вони з'явилися: ГІС, агрономічне ПЗ, лісорубний квиток. Будь-який проміжний Excel — це ризик.
Округлення до четвертого знака зсуває точку приблизно на десяток метрів. Для перевірки на знеліснення це багато.
Формати файлів: що і де втрачається
Покупці зазвичай приймають кілька форматів. Різниця між ними не косметична — від формату залежить, чи можна взагалі перевірити точність ваших координат.
| Формат | Що всередині | Точність |
|---|---|---|
| CSV | текст, як ви його записали | видно повністю |
| XLSX, текстова клітинка | текст | видно повністю |
| XLSX, числова клітинка | двійкове число | вихідний запис втрачено |
| GeoJSON | числа після розбору JSON | вихідний запис втрачено |
| KML / KMZ | текст у тезі <coordinates> |
видно повністю |
| Shapefile (.shp у ZIP) | двійкові числа подвійної точності | вихідний запис втрачено |
Це не означає, що GeoJSON або shapefile гірші — навпаки, для полігонів вони зручніші. Просто в них уже не видно, скільки знаків ви написали спочатку: якщо координати були округлені раніше, файл виглядатиме нормальним.
Ще дві речі про shapefile, на яких спотикаються:
- це не один файл. У ZIP мають бути щонайменше
.shpі.dbf, а ще краще.shxі.prj. Архів з одним.shpне відкриється; - назви полів в атрибутивній таблиці — максимум десять латинських символів.
Кирилиця експорт не переживає, тому там і з'являються
NAZVA,PLOSHCHA,KADNOMER.
Система координат — тиха помилка
Українські геодані часто приходять не у WGS 84, а у проєкційній системі:
УСК-2000, СК-63, іноді UTM. Ознака проста: замість 50,45 у файлі стоїть щось
на кшталт 5423107,25 — метри, а не градуси.
Покупцеві потрібні географічні координати. Якщо конвертувати з хибним визначенням системи, ділянки поїдуть на десятки метрів або в інший регіон — і візуально це може виглядати правдоподібно.
Тому правило одне: після будь-якого перетворення подивіться на карту. Не на таблицю чисел, а на карту. Помилка в системі координат видно оком за секунду і не видно в таблиці взагалі.
Чеклист самоперевірки
Перед тим як надсилати файл покупцеві:
- на кожну ділянку — окремий рядок або об'єкт, з унікальним ідентифікатором;
- координати у WGS 84, у градусах;
- знаків після коми — не менше шести;
- для ділянок понад 4 га — полігон, а не точка (для ВРХ це не потрібно);
- полігони замкнені: остання координата збігається з першою;
- площа в таблиці збігається з тією, що виходить за координатами межі;
- ідентифікатори не повторюються;
- ділянки не перекривають одна одну;
- заповнені країна виробництва, період виробництва, кількість, товар;
- для деревини — наукова назва породи;
- ділянки видно на карті там, де вони справді є.
Перевірити файл за хвилину
Щоб не проходити цей список руками, ми зробили безкоштовний інструмент: завантажуєте файл — отримуєте перелік невідповідностей із поясненням, що саме виправити і в якому рядку.
Він розбирає CSV, XLSX, GeoJSON, KML, KMZ і shapefile в архіві, показує ділянки на карті й окремо перевіряє те, що зазвичай ловлять уже покупці: точність координат, точку замість полігона, незамкнені контури, дублікати ідентифікаторів, перекриття, розбіжність заявленої і фактичної площі.
Файл нікуди не надсилається. Розбір і перевірка виконуються у вашому браузері: геодані полів і лісосік — комерційна таємниця, і найпростіший спосіб її не втратити — не передавати файл узагалі.
Матеріал не є юридичною консультацією. Усі нормативні посилання ведуть на першоджерела; якщо ви бачите розбіжність із чинною редакцією регламенту — напишіть, виправимо.